Як читати китайські числівники: від 0 до 100 і коли казати 二 та 两

Спершу головне

• Спочатку вивчіть 零–十; числа від 11 до 99 збирають як «десятки + одиниці».
• 100 — це 一百. У 101 розряд десятків порожній, тому додають 零.
• Коли лічать, а також у 12, 20 і 22 вживають 二, а не 两.
• Перед лічильним словом звичайно 两: 两个人, 两本书.
• Перед 百, 千 і 万 чути і 二百 / 两百, і 二千 / 两千. Не вважайте лише один варіант єдино правильним.
• У зв’язному мовленні в 一 часто змінюється тон. 一百 зазвичай читають yì bǎi; кінцева 一 в 一百零一 лишається yī.

Спершу закріпіть числа від 0 до 10

Перш ніж переходити до більших чисел, вивчіть ієрогліфи й піньїнь від 0 до 10. Коли лічать по одному, 一 зберігає словниковий тон yī.

Нуль усередині числа на кшталт 101 звичайно читають як 零. У друці іноді трапляється 〇, але в цьому уроці, коли вимовляємо число, говоримо лише 零.

Спочатку повільно прочитайте 零、一、二、三、四、五、六、七、八、九、十, потім повторіть трохи швидше в тому самому порядку. 四 (sì) і 十 (shí) спочатку можуть звучати схоже. Початкові приголосні різні: у 四 це s, у 十 — sh. Тони теж різні: 四 — спадний 4-й тон, 十 — висхідний 2-й.

Від 11 до 99: до десятків додають одиниці

У числах від 11 до 19 цифру одиниць ставлять після 十.

• 11 十一 shí yī
• 12 十二 shí èr
• 13 十三 shí sān
• 19 十九 shí jiǔ

Починаючи з 20, спочатку називають десятки, а якщо є остача — додають одиниці.

• 20 二十 èr shí
• 21 二十一 èr shí yī
• 22 二十二 èr shí èr
• 30 三十 sān shí
• 42 四十二 sì shí èr
• 99 九十九 jiǔ shí jiǔ

Схема стійка. 四十二 — це «чотири десятки і два», а не нове слово для 42. Двійка в 12, 20 і 22 — завжди 二. 十两, 两十 і 两十两 не є стандартним читанням.

Коли 一 стоїть наприкінці числа, наприклад у 十一 чи 二十一, вона лишається yī. Це не те саме правило, що зміна тону 一 перед лічильним словом.

100 і чому в 101 потрібне 零

100 — це 一百. У зв’язному читанні часто чути yì bǎi: перед 百 (bǎi) 一 нерідко читають 4-м тоном. У словнику може бути зазначено вихідний тон yī bǎi.

У 101 розряд десятків між сотнями й одиницями порожній, тому зазвичай вставляють 零.

• 101 一百零一 yì bǎi líng yī

Кінцева 一 в 一百零一 лишається yī: це одиниці цього числа, і вони стоять наприкінці.

У 120 і 123 розряд десятків не порожній, тому 零 не додають.

• 120 一百二十 yì bǎi èr shí
• 123 一百二十三 yì bǎi èr shí sān

У розмовному мовленні, називаючи лише число, дехто скорочує 120 до 一百二, а 150 — до 一百五. Повна форма 一百二十 завжди зрозуміла, тож спершу краще тренувати її.

У більших числах китайська мова часто групує за 万 (wàn, десять тисяч); 10000 — це 一万. Це інший поділ, ніж тисячі в українській чи англійській. На етапі читання до 100 цей рівень ще не потрібен.

Як вибрати 二 чи 两

二 (èr) і 两 (liǎng) обидва означають «два», але не взаємозамінні в усіх позиціях. Традиційна форма 两 — 兩; у прикладах нижче вживаємо спрощені знаки.

二 звичайно вживають у таких випадках:

• Коли лічать: 一、二、三
• Коли читають 12, 20, 22: 十二、二十、二十二
• У порядкових і номерних позначеннях: 第二 (dì èr, другий), 二月 (èr yuè, лютий), 二楼 (èr lóu, другий поверх)
• У десяткових і звичайних дробах: 零点二 (líng diǎn èr, 0,2), 三分之二 (sān fēn zhī èr, дві третини), 二点五 (èr diǎn wǔ, 2,5)

两 звичайно вживають, коли кажуть «два чогось», і після нього зазвичай іде лічильне слово.

• 两个人 liǎng ge rén (дві людини)
• 两本书 liǎng běn shū (дві книжки)
• 两点 liǎng diǎn (друга година)

Вихідний тон 个 — 4-й, gè, але в позиції лічильного слова його часто вимовляють нейтральним тоном, тому тут пишемо ge, а не gè.

两点 — це час доби, а 二点五 — десятковий дріб 2,5. Зовні схоже, але будова різна. 点 у позначенні часу ближче до лічильного слова; 点 у дробі — десяткова крапка.

Перед 百, 千 і 万 припустимі і 二, і 两. 二百 і 两百 — це 200; 二千 і 两千 — це 2000. В усному мовленні перед 千 і 万 частіше 两; і 二百, і 两百 трапляються.

Зміна тону 一 під час читання чисел

一 зберігає словниковий тон yī, коли її читають окремо, коли лічать 一、二、三 і коли вона стоїть наприкінці числа, як у 十一 чи 一百零一.

У багатьох словосполученнях тон змінюється.

• Перед складом 4-го тону звичайно yí, наприклад 一次 (yí cì)
• Перед складами 1-го, 2-го або 3-го тону звичайно yì, наприклад 一天 (yì tiān), 一年 (yì nián), 一百 (yì bǎi)

Це зміна тону в зв’язному мовленні, а не нове значення ієрогліфа. Словникове yī — вихідний тон; форми вище — читання, які частіше чути в цілісному числі чи словосполученні.

Вправи

Спочатку прочитайте вголос, потім звіртеся з відповідями. Якщо зазначено, що допустимі обидва варіанти, достатньо одного.

1. Прочитайте по порядку числа від 0 до 10 і запишіть піньїнь.
2. Запишіть і прочитайте 17, 20, 22, 48, 99.
3. Запишіть і прочитайте 100, 101, 120.
4. Вставте 二 або 两: ___个人; число 22 (___十___); 第___层楼; 2,5 (___点五); ___点钟.
5. Чи можна сказати 两百 про 200?

Орієнтовні відповіді:

1. 零 líng，一 yī，二 èr，三 sān，四 sì，五 wǔ，六 liù，七 qī，八 bā，九 jiǔ，十 shí
2. 十七 shí qī；二十 èr shí；二十二 èr shí èr；四十八 sì shí bā；九十九 jiǔ shí jiǔ
3. 一百 yì bǎi；一百零一 yì bǎi líng yī；一百二十 yì bǎi èr shí
4. 两个人；二十二；第二层楼；二点五；两点钟
5. Можна. Вживають і 两百, і 二百.

Якщо якесь завдання викликає сумнів, поверніться до відповідного розділу й прочитайте ще кілька близьких чисел за тим самим правилом. Це корисніше, ніж повторювати лише одну помилку.

Джерела

Сторінки, за якими звіряли вимову й уживання:

• Вікісловник: 一百 — вихідний тон і часте розмовне yì bǎi
• Додаток Вікісловника: зміна тону 「一」 та 「不」
• Numbers in Chinese: 两 or 二
• Chingram: Numerals