Як сказати «привіт» китайською: 你好 (nǐ hǎo), 您好 і повсякденні вітання

Перша фраза, яку багато хто вчить у стандартній мандаринській (путунхуа), — це 你好 (nǐ hǎo). Урок показує, як її вимовляти, чому перший тон часто змінюється в зв’язному мовленні, коли доречніша офіційніша форма 您好 (nín hǎo) і як повсякденні вітання змінюються залежно від пори дня, звертання до групи чи прощання. Наприкінці є коротка вправа. Приклади в цьому уроці подано спрощеними ієрогліфами, прийнятими в материковому Китаї. Для деяких слів зазначено також традиційну форму, передусім 再見 і 嗎.

Спершу головне

  • 你好 — повсякденне вітання. У словниках подано nǐ hǎo (два треті тони). У зв’язному мовленні перший склад зазвичай вимовляють другим тоном: ní hǎo.
  • 您好 (nín hǎo) — ввічлива форма: до викладача, старшої людини, клієнта або при офіційному першому знайомстві. 你好 не є грубим; це звичайне повсякденне вітання.
  • 你好吗? (nǐ hǎo ma) може означати «як справи?». Проста відповідь — 我很好 (wǒ hěn hǎo). Між людьми, які вже знайомі, 你好 часто означає просто «привіт».
  • Вранці: 早上好 (zǎo shang hǎo) зазвичай кажуть у материковому Китаї; 早安 (zǎo ān) зазвичай на Тайвані, а також у Малайзії та Сінгапурі. Коротка невимушена форма — 早 (zǎo).
  • Після обіду та ввечері: 下午好 (xià wǔ hǎo), 晚上好 (wǎn shang hǎo).
  • Звертання до групи: 大家好 (dà jiā hǎo).
  • Стандартне прощання: 再见 / 再見 (zài jiàn). Невимушено: 拜拜 (bài bai).
  • Коли беруть слухавку, звичне перше слово — 喂 (wéi). 你好 може прозвучати після нього.

你好: словникова форма і розмовна форма

你好 складається з двох ієрогліфів: 你 (ти / ви) і 好 (добре). Разом це стандартне повсякденне вітання в мандаринській.

Словникова, цитатна форма — nǐ hǎo. Обидва склади стоять у третьому тоні. Якщо два треті тони йдуть підряд, перший зазвичай вимовляють як другий. Це звичне сандхі третього тону (上声变调). Тому в зв’язному мовленні 你好 частіше звучить як ní hǎo.

У таблицях і під час пошуку слова залишайте nǐ hǎo. Коли ви справді когось вітаєте, орієнтуйтеся на ní hǎo.

Це сандхі діє тому, що 你 і 好 обидва в третьому тоні й вимовляються разом як одне вітання. Це не означає, що ієрогліф 你 змінив словниковий тон в усіх інших словах.

ВиразІєрогліфиЦитатний піньїньЗвичайна розмовна форма
повсякденне вітання你好nǐ hǎoní hǎo

Традиційні знаки цього вітання ті самі: 你 і 好 не змінюються від однієї системи письма до іншої.

您好: більш шанобливе вітання

您好 читається nín hǎo. 您 — ввічливий займенник другої особи, тож це вітання краще пасує, коли ви зустрічаєте викладача, старшу людину, клієнта або незнайому людину в офіційній ситуації.

Не вважайте 你好 грубим. Це звичайне вітання серед однокласників, колег, друзів і в більшості невимушених зустрічей. 您好 — просто більш шанобливий вибір, коли цього вимагає ситуація.

Схожа схема — звертання-титул плюс 好. Викладача природно привітати словами 老师好 (lǎo shī hǎo). Традиційна форма 老师 — 老師.

你好吗? — не єдиний спосіб запитати, як справи

你好吗? читається nǐ hǎo ma. 吗 (традиційна форма 嗎) — питальна частка в нейтральному тоні. Ця фраза може означати «як справи?» і її часто викладають.

У повсякденній мандаринській серед уже знайомих людей 你好 часто означає просто «привіт», а не прохання розповісти, як ідуть справи. Трохи довше запитання може бути 最近怎么样 (zuì jìn zěn me yàng, «як справи останнім часом?»).

Це не означає, що 你好吗 не вживають, і це не єдине природне вітання. Якщо вас запитали 你好吗, проста відповідь — 我很好 (wǒ hěn hǎo, «в мене все гаразд»). Трохи м’якше — 还行 (традиційна форма 還行, hái xíng, «нормально / непогано»).

Ранок, день і вечір

У мандаринській є також вітання, пов’язані з порою дня.

早上好 (zǎo shang hǎo) — звичне ранкове вітання в материковому Китаї, зокрема в пекінському вживанні. У словниках його іноді пишуть разом: zǎoshanghǎo. 上, що стоїть між 早 і 好, часто читається нейтральним тоном. Тому сандхі з 你好 не слід переносити на 早上好: тут немає двох третіх тонів підряд у той самий спосіб.

早安 (zǎo ān) зазвичай кажуть на Тайвані, а також у Малайзії та Сінгапурі. У словниках іноді пишуть zǎo'ān. І 早上好, і 早安 — правильні ранкові вітання; вони різняться передусім регіональною звичкою, а не ступенем чемності.

Коротка невимушена форма вранці — просто 早 (zǎo).

Пізніше протягом дня:

  • 下午好 xià wǔ hǎo (добрий день, після обіду)
  • 晚上好 wǎn shang hǎo (добрий вечір)

У 晚上好 склад 晚 стоїть у третьому тоні, 上 часто нейтральний, 好 — у третьому. Не вигадуйте тут додаткового правила сандхі; читайте wǎn shang hǎo.

Звертання до групи: 大家好

Коли ви звертаєтеся до класу, зборів або авдиторії, природний початок — 大家好 (dà jiā hǎo) — «усім привіт». 大家 означає «усі».

Прощання: 再见 і 拜拜

Стандартне прощання — 再见. Традиційні ієрогліфи — 再見. Піньїнь — zài jiàn.

У невимушеному мовленні кажуть також 拜拜. Спершу запам’ятайте bài bai: другий склад часто легкий (нейтральний тон). Чути й bài bài. Обидва читання пасують до невимушеного «бувай-бувай».

Ті самі ієрогліфи 拜拜 можуть також означати ритуальне поклоніння або вияв пошани — вживання, особливо знайоме на Тайвані. Це інше значення. У цьому уроці 拜拜 — лише невимушене прощання.

Коротка нотатка про телефон: 喂

Коли беруть слухавку, звичне перше слово — 喂, вимовляється wéi (другий тон). Це схоже на «алло?» в розмові. 你好 може прозвучати після нього, але це не єдине і навіть не найзвичніше перше слово.

wèi (четвертий тон), записане тим самим ієрогліфом 喂, — інше вживання, ближче до оклику, щоб привернути увагу. По телефону залишайте wéi.

Невимушені вітання, які можна почути

У розмовному мовленні, особливо в молодших мовців, трапляються також запозичення 嗨 (hāi) і 哈喽 (традиційна форма 哈囉, hā lou). Вони існують, але не становлять ядра цього уроку. Спершу опануйте 你好 і 您好.

Вправи

Прочитайте кожне завдання, потім звірте ключ.

  1. Запишіть повсякденне вітання 你好, його словниковий піньїнь і звичайне читання в зв’язному мовленні.
  2. Ви вперше зустрічаєте свого викладача. Що доречніше, 你好 чи 您好?
  3. Запишіть одне ранкове вітання, звичне в материковому Китаї, і одне, звичне на Тайвані.
  4. Хтось іде. Запишіть стандартне прощання спрощеними і традиційними ієрогліфами, з піньїнем.
  5. Ви вітаєте весь клас або авдиторію. Що сказати?

Пропоновані відповіді:

  1. 你好;nǐ hǎo;часто ní hǎo
  2. 您好
  3. 早上好;早安
  4. 再见 / 再見;zài jiàn
  5. 大家好(dà jiā hǎo)

Якщо якесь завдання видалося непевним, поверніться до відповідного розділу й промовте фразу кілька разів уже як ціле вітання, а не повторюйте лише сам піньїнь.

Джерела

Ці сторінки використано, щоб перевірити вимову й уживання.

Не зупиняйтеся на відповіді

Стаття допомагає перевірити правило, але стійка навичка письма з’являється після анімації та практики в застосунку.

FAQ

Чи грубо казати 你好 замість 您好?
Ні. 你好 — повсякденна форма за замовчуванням. Уживайте 您好, коли потрібна більш шаноблива формула: до викладача, старшої людини або при офіційному першому знайомстві.
Чому в деяких записах чути ní hǎo, а не nǐ hǎo?
Через сандхі третього тону. Словникова форма — nǐ hǎo; у зв’язному мовленні перший третій тон зазвичай вимовляють як другий.
Казати 早上好 чи 早安?
Обидва варіанти правильні. 早上好 зазвичай кажуть у материковому Китаї; 早安 — на Тайвані, а також у Малайзії та Сінгапурі. Можна вивчити обидва.
Чи 你好吗 — єдиний природний спосіб привітати друга?
Ні. Цю фразу часто викладають, і вона може означати «як справи?», але між уже знайомими людьми 你好 часто означає просто «привіт». Щоб запитати докладніше, можна сказати 最近怎么样.
Слухавку беруть словами 你好?
Звичне перше слово — 喂 (wéi). 你好 може прозвучати після нього.

Схожі матеріали